Україна прямо втручається у внутрішні справи Росії

Матвій Ганапольський«Обозрєватєль».

Дійсно в ці дні російські державні ЗМІ і телеканали демонструють неймовірний інтерес до українського питання. Я звертаю увагу на моє формулювання — не до України, а до українського питання — і в Страсбурзі, і в Туреччині, де, можливо, Українській православній церкві буде надано томос.

Пояснюється це дуже просто. Україна опинилася в центрі двох найважливіших больових точок російської політики. Скажімо так, внутрішньої російської політики. Разом з війною на Донбасі. І навіть в більшій мірі, тому що війна на Донбасі пішла з російських засобів масової інформації. А ось два бойових питання, а саме переможне повернення Російської Федерації в ПАРЄ, і надання Україні томосу — позначають наступ і обмеження Української православної церкви Московського патріархату — ось це ось внутрішні питання Російської Федерації. Тому незвичайна активність кореспондентів державних засобів масової інформації необхідна для двох речей.

По-перше, російському глядачеві потрібно показати, що хоч як це не парадоксально, але Україна втручається у внутрішні справи Росії, а це виходить саме так. Саме завдяки Україні, Росія не повернулася в ПАРЄ. Більше того, якщо раптом буде дано томос, — це наступ на російські церковні інтереси в Україні.

По-друге, російські журналісти, хотіли б порадіти, якби, скажімо так, Росія перемогла, а Україна б зазнала невдачі. А оскільки кожен день в ток-шоу російських засобів масової інформації Україна займає центральне місце, як джерело пекельних новин, які дестабілізують Росію.

Я не випадково вжив цю фразу бо, наприклад, державне агентство «ТАСС», описуючи можливість надання томосу, не забуває згадати, що нова влада України, яка, цитую, «прийшла до влади в результаті державного перевороту (по суті це позиція Кремля), вимагають незалежності Української православної церкви».

Дивовижне тут інше: як українська делегація займалася тролінгом російських журналістів. Це я б сказав така антипропагандистська війна, яка власне, війною не називається. Просто так вийшло. Це певна ступінь свободи української делегації. У мене в ефірі була дискусія з приводу того, чи правильно вчинив депутат Береза, який висловив в обличчя Скабєєвої звинувачення Росії у вбивствах всіх тих, хто її оточує, і кинув мікрофон. Думки глядачів розділилися, проте одна глядачка, яка перебувала в студії, сказала, що він вчинив правильно тому, що Скабєєва поводилася як нахалка.

Думаю, що це слушне зауваження. Скабєєва — пропагандистська ведуча з російського каналу, і є символом Росії. Як ви знаєте, вона намагалася зайти в кімнату української делегації, намагалася ще потрапити в іншу кімнату, де відбувалося закрите засідання, пов’язане з українським питанням.

Вона безцеремонно і грубо перериває інтерв’ю, яке дає український делегат іншим ЗМІ, і починає ставити свої питання. Ця провокативність, так чи інакше, повинна була отримати відповіді. Таку відповідь дала.

Я міг би сказати, що це навчить чогось російські державні ЗМІ, але думаю, що не навчить. Як зауважила Скабєєва, після відповідей Гончаренка або вчинку Берези, це просто якийсь цирк.

На жаль, найближчим часом російські ЗМІ, які відчули себе частинкою Путіна, будуть висвітлювати все те, що відбувається в Україні і називатимуть все цирком. Ну що ж, потрібно почекати, поки ця думка про Україну у них вивітриться.

Related Posts

Россиянам, причастным к керченскому инциденту, запрещён въезд в Литву
Российское телевидение извинилось за ложь о Евромайдане
НАТО напугала Россию