“Кремлівська шиза”: санкційні списки Росії нагадують каламбур

1 листопада 2018 року набули чинності санкції Росії введені у відповідь проти 322 громадян України і 68 компаній, причому список навіть на перший погляд виглядає вкрай сумнівним. Під обмеження потрапили: судді Конституційного Суду, депутати Верховної Ради VIII скликання, українські підприємці, чиновники Адміністрації президента України, керівники органів виконавчої влади та великих компаній, юридичні особи, які контролюються найбільшими бізнесменами.

Про це інформує “Обозрєватєль”.

Санкціями передбачається повне блокування безготівкових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії та заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії.

У першу чергу багато хто помітив, що чимало фігурантів із санкційного списку просто не мають і не мали жодних економічних зв’язків з РФ, і навіщо вводити якісь обмежувальні заходи проти цих людей — не зрозуміло.

“У списках є Віталій Портников, Світлана Заліщук, Ганна Гопко, Микола Коханівський, Юрій Шухевич, Віктор Чумак, Борис Тарасюк, козак Гаврилюк і навіть Лариса Ніцой. Навряд чи санкції хоч якось зачеплять їхні економічні інтереси. Фактично Росія лише зробила більшості учасників списку послугу у вигляді безкоштовного піару”, — пише на своїй сторінці у Facebook журналіст і блогер Денис Казанський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Супрун відповіла на закиди Тимошенко: Юля приведе в Україну “русскій мір”

“Є у списках зовсім незрозумілі люди, на кшталт Сергія Буяна, Олександра Тютюнникова (хто це взагалі?) чи 60-річного викладача з Харкова Ігоря Трутаєва (чому?)”, — додав він.

Тієї ж думки дотримується експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. У коментарі OBOZREVATEL економіст припустив, що санкції РФ — це чисто політична акція.

“Вводити санкції проти Володимира Парасюка (позафракційний нардеп, — Ред.)? Я не думаю, що у нього є активи в Росії, він і в Україні потужних активів не має. Або Ірина Геращенко (віце-спікер ВРУ, — Ред.)? На мій погляд, це чисто політичний захід”, — вважає Пендзин.

Є цікаві моменти щодо бізнесменів і олігархів, які потрапили під роздачу. До списків чомусь не внесли противників путінської політики, але водночас там опинилися цілком лояльні до Кремля люди.

“З олігархами теж явна шиза. У списках Віктор Пінчук, Костянтин Григоришин і Павло Фукс (який взагалі-то спонсорує партію Рабіновича-Медведчука). Зате немає головних антигероїв російського ТБ у 2014 році — Ігоря Коломойського і Сергія Тарути”, — написав Казанський.

А журналіст Євген Лешан знайшов у списку дві компанії, що входять до Group DF українського олігарха Дмитра Фірташа.

“Ви будете сміятися, але Москва ввела санкції проти Межиріченського ГЗК і ТОВ “Валки-Ільменіт” — це контори Дмитра Фірташа, незаконно постачають сировину його ж “Кримському титану”, — написав журналіст

“За весь час анексії Україна так і не знайшла можливості якось репресувати ці компанії за порушення санкційного режиму. Дочекалися, поки замість нас це зробила Росія”, — іронізує він.

Здається, в самій Росії розуміють всю марність своїх санкцій, бо там навіть не спромоглися перевірити справжність даних, що вносяться. Так, до списку санкцій потрапив український галерист Євген Карась, якого, судячи з усього, переплутали з лідером націоналістичної організації “С14”.

Про це сам український націоналіст написав на своїй сторінці у Facebook, помітивши, що у списку був вказаний Карась Євген Валерійович, тоді як по батькові лідера “С-14” Васильович.

“Ядерна православна держава” не може розібратися, на кого накладає федеральні санкції”, — написав він.

Не змогли в російському уряді впоратися навіть із правильним вказанням місця народження фігурантів списку. Блогер Юрій Гудименко зазначив, що в усіх радянських документах місце народження писали так: після населеного пункту і області — спочатку радянська республіка (БССР, УРСР, РРФСР тощо), потім, власне, сама держава — СРСР. Проте уродженці Української РСР такої честі не зажили, у списку їх всіх підім’яли під СРСР.

“Бо якщо згадувати УРСР, яка, на відміну від інших союзних республік, у тексті не згадана жодного разу, то виявиться, що людина з місцем народження у Севастополі народилася в Українській РСР. У Ялті — в УРСР. У Сімферополі — в УРСР. У Донецьку, Луганську, Феодосії, Іловайську, Горлівці — все одно в Українській РСР. І всі легенди підуть прахом”, — написав він на своїй сторінці у Facebook.